Mon entretien avec Valentyna Klymenko sur ma femme Valentina et moi  (Lialia et Vania) a été sélectionné par les lecteurs ukrainiens comme un des 10 meilleurs livres de l’année 2019 (https://maximum.fm/10-najkrashchih-ukrayinskih-knizhok-2019-roku-za-versiyeyu-radio-maksimum_n171194fbclid=IwAR3P4DVxlDDlJkZnoSWUTFzqOxKQkOX7B2QecpMaXrD_tYpA7ime1IoYDig)

Лицар. Дама. Авангард. Розмова Валентини Клименко з Жаном-Клодом Маркаде

(К.: Родовід, 2019)

У випадку з героями цієї історії обоє вони справді не мали вибору ані до, ані після зустрічі. Вона – емігрантка з Одеси, яка після більшовицького заколоту 1917 року емігрувала до Франції. Він – юний гасконець, якого вигнали зі школи, і який закохався у жінку, старшу за нього на 27 років. Згодом обоє стали для підрадянського мистецтвознавства своєрідним символом українства. Він – видатний дослідник авангарду та творчості Казимира Малевича, і зокрема українського періоду його творчості, який вплинув на світогляд художника. Вона – авторка першої на Заході монографії “Мистецтво України”.

Тож ця збірка – розмова київської журналістки з французьким метром у його будинку в Гасконі – не лише про кохання і родинне життя Валентини Васютинської і Жана-Клода Маркаде, але й про складний шлях подолання перешкод, які траплялися на шляху дослідження українського авангарду, вшанованого у Франції і забороненого в Радянському Союзі. Утім, все повертається до своїх джерел – і природа самого мистецького руху, і знакові імена на зразок Казимира Малевича, Василя Єрмілова чи Зинаїди Серебрякової, які донедавна вважалися представниками виключно “російської” культури.

“Цей процес схожий на біологічний, – свідчить один з героїв збірки, – коли виникають зміни стану – від статичного до динамічного. Він тривали, але на прикладі літератури і мистецтва видно, що так було завжди: коли література дійшла вже до певної кульмінації, воли вона вже статична. Треба міняти цю статику, динамізувати її і з’являється авангард”.

https://maximum.fm/novini_t2